За програмою «Медевак» від МОЗу, на лікування за кордон можуть поїхати постраждалі від бойових дій.
Програма є доступною для всіх поранених, які потребують оперативних втручань чи іншого лікування ускладнень ран, отриманих внаслідок війни.
Про це розповів Арміяinform координатор програми Арман Качарян.
Він додав, що пріоритетними є стани, які потребують оперативного лікування внаслідок обстрілів, поранень, а також ускладнення таких станів.
За його словами, в ЄС є орган на кшталт української Державної служби з надзвичайних ситуацій. Він координує медичну евакуацію.
«Приймають наші списки, поширюють між країнами. Збирають пропозиції. Й інформують нас, що такі і такі країни готові взяти відповідних пацієнтів. Ми приймаємо ці пропозиції. Повідомляємо пацієнтів і формуємо логістику. Наприклад, домовляємося, що в середу буде літак до Польщі. І вже наше завдання доставити вчасно пацієнтів в аеропорт», — розповідає Качарян.
У МОЗ розробили критерії, за якими відбувається відбір. Переважна більшість — це поранення та опіки.
Але можуть відправити і тих, хто постраждав опосередковано. Наприклад, з онкозахворюванням, якщо в Україні через воєнні дії немає можливості надати відповідну допомогу.
«Такі пацієнти вимагають не лише складного, але й довготривалого лікування. Рани ускладнюються інфекціями. Лікування з тижнів перетворюється на місяці. А в наших лікарнях ресурси обмежені. Війна триває, і постійно з’являються нові пацієнти. В ЄС менше таких пацієнтів. І більше ресурсу», — говорить Арман.
Координатори МОЗ працюють з усіма заявками, які надходять. Обмежень у кількості запитів немає, тож подають усіх, хто цього потребує. А далі все залежить від пропозицій європейських медзакладів. Зазвичай пропозиції приходять за тиждень.
Ініціатором лікування за кордоном має бути лікар. Саме він може підтвердити стан пацієнта. Іноді лікарі не знають процедури, тоді військовослужбовець може сам звернутися в МОЗ. На сайті є спеціальна форма.
«Коли знаємо про пацієнта, можемо контактувати з відповідною лікарнею, шпиталем. І скоординувати пацієнта. Допомогти зібрати документи. Це 4 папірці: згода на обробку персональних даних, згода на лікування, медична виписка з карти пацієнта і висновок про необхідність лікування за кордоном, який підписує лікар і директор лікарні. Якщо пацієнт бажає, і є об’єктивні підстави, то лікарі зазвичай йдуть назустріч. Але саме лікарі мають підтвердити його стан», — зазначає Качарян.
Координатор програми каже, що можна також звернутися до лікуючого лікаря, і він підготує документи, зразки яких є на сайті МОЗ.
«Потім лікар документи передасть на орган сектору безпеки і оборони, до складу якого входить військовослужбовець. Якщо, наприклад, це ЗСУ, то лікарня передасть документи до командування Медсил. Воно опрацює документи і передасть в МОЗ. Ми звернемося до партнерів з ЄС. Вони поширять між країнами наш запит і нададуть пропозиції, що якась конкретна країна готова прийняти пацієнта на лікування», — пояснив Качарян.
Пацієнти за лікування не платять. Транспортування відбувається коштом Європейської комісії. А саме лікування оплачує сторона, яка приймає.
У країнах європейської економічної зони (не всі країни, які беруть участь в евакуації українців є членами ЄС) є свої правила. Зазвичай оформлюється тимчасовий захист, який включає в себе медичне страхування.
Бюрократія коштує пораненим бійцям здоров’я і навіть кримінальних справ: що досі заважає реабілітації воїнів в Україні