Такого висновку дійшли співробітники Університету Східної Фінляндії, що провели відповідне масштабне обсерваційне дослідження.
Обсерваційні дослідження постійно пов’язують низькі рівні вітаміну D з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, а короткотермінові рандомізовані дослідження демонструють захисний ефект добавок вітаміну D щодо метаболізму глюкози.
Проте нове випробування, що проводилося з 2012 по 2018 роки і фінансувалося Академією Фінляндії, Університетом Східної Фінляндії, Фондом Юхо Вайніо, не підтвердило ці результати.
В дослідження, що оцінювало вплив 5-річного прийому помірних і високих добавок вітаміну D3 на захворюваність на основні хронічні патології, зараховували загалом здорових чоловіків (≥ 60 років) і жінок (≥ 65 років) без серцево-судинних захворювань або раку в анамнезі.
В аналіз захворюваності на діабет 2 типу було включено 2 271 літнього учасника (середній вік 68,2 року, 43,9% жінок), що не приймали засоби від діабету на початковому етапі.
Їх випадковим чином розподілили в групи плацебо (760 учасників), прийому вітаміну D3 в дозі 1600 МО/день (744) та прийому вітаміну D3 в дозі 3200 МО/добу (767). Середній період спостереження склав 4,2 року.
Наприкінці дослідження автори не спостерігали істотної різниці в захворюваності на цукровий діабет 2 типу між усіма трьома групами. При стратифікації за індексом маси тіла (ІМТ) спостерігалася нижча частота діабету при прийомі вітаміну D серед тих, хто мав ІМТ < 25, проте не серед тих, хто мав вищий ІМТ.
«Ми не знайшли доказів про переваги тривалого застосування помірних або високих доз вітаміну D3 з метою профілактики розвитку діабету 2 типу серед загалом здорових чоловіків і жінок похилого віку з достатнім рівнем вітаміну D, які не перебували групі високого ризику [розвитку діабету 2 типу]», – резюмували науковці.