Фахівці з Медичного коледжу Карвера при Університеті Айови (США) опублікували вражаючі результати рандомізованого дослідження 2 фази.
У цьому випробуванні взяли участь 36 дорослих із IV стадією протокової аденокарциноми підшлункової залози (ПАПЖ). Учасників випадковим чином рандомізувалиу дві групи: першу лікували стандартним хіміотерапевтичним режимом (гемцитабін–наб-паклітаксел), друга отримувала таку саму хіміотерапію, але з додаванням вітаміну С (внутрішньовенно 75 г тричі на тиждень).
Результати виявилися практично сенсаційними. Додавання високих доз вітаміну С до стандартної хіміотерапії майже вдвічі збільшило загальну виживаність пацієнтів із поширеним раком підшлункової залози. При цьому вітамін С не посилював побічні ефекти, а навпаки — покращував якість життя хворих.
Медіана виживаності без прогресування становила 6,2 місяця в групі лікування вітаміном С проти 3,9 місяця в контрольній.
Загальна виживаність склала 16 місяців проти 8,3 місяця відповідно. (Історично пацієнти з такими пухлинами живуть у середньому 8,5 місяця на стандартній терапії).
Що важливо, вітамін С не погіршував переносимість лікування. Навпаки, в першій групі відзначався нижчий рівень серйозних побічних явищ (1,2% проти 1,7%) та гематологічних ускладнень 3-4 ступеня (1,1% проти 1,6%). Додатковий аналіз якості життя показав, що в групі вітаміну С довше не погіршувалися такі симптоми, як безсоння (6,2 проти 3,8 місяця), закрепи (6,2 проти 3,8 місяця) та фінансові труднощі (5,4 проти 3,8 місяця).
Протокова аденокарцинома підшлункової залози (ПАПЖ) посідає третє місце серед причин смерті від раку в США. Лише 12% пацієнтів із цим діагнозом живуть пʼять років, а серед тих, у кого виявлено метастази, — лише 3%.
Вітамін С як альтернативний метод лікування раку досліджують уже десятиліттями. Дані про його потенційну користь для онкохворих зʼявилися ще в 1970-х. Проте випробування 1980-х не їх підтвердили — щоправда, тоді використовували пероральний вітамін С. Як пізніше встановили дослідники, внутрішньовенне введення збільшує біодостуаність вітаміну С майже в тисячу разів.
Автори нової роботи висловили припущення, що високі дози вітаміну С впливають на злоякісні новоутворення як прооксидант.
«Це можна порівняти з іржею на автомобілі. Вітамін С спричиняє «іржавіння» пухлини, вбиваючи її клітини. Але в нормальних клітинах з нормальним рівнем каталази високі дози вітаміну С діють як антиоксидант. В інших дослідженнях ми показали, що вітамін С у високих дозах може нівелювати негативний вплив радіації на здорові клітини», — пояснили американські науковці.
У попередньому дослідженні цієї ж команди з 14 пацієнтів із нерезектабельним раком підшлункової залози троє прожили понад 9 років.
