Виявляється, що в дикій природі шимпанзе використовують лікарські рослини, коли вони хворіють. Це відкриття може допомогти фармакологам у пошуку нових природних терапевтичних молекул.
Феномен «OTC-фітотерапії», до якої вдаються ці вищі примати, відкрили співробітники Оксфордського університету, котрі місяцями спостерігали за 51 мавпою в заповіднику в Уганді. Вони виявили, що особини з явними ознаками захворювання вишукають рослини, бідні на поживні речовини, але з терапевтичними властивостями.
Деякі з рослин, які вживали мавпи з ознаками травми або хвороби, не були частиною їхнього нормального раціону. Наприклад, один самець із пораненою рукою шукав певний вид папороті, який не споживали інші тварини в його загоні.
Британські вчені зібрали зразки рослин, які зазвичай споживали хворі шимпанзе, і проаналізували їхні компоненти на предмет фармакологічних властивостей. Також вони зібрали зразки фекалій і сечі тварин для перевірки на наявність хвороби. Вони склали список із 13 різних видів рослин, які були перевірені на ймовірні протизапальні та антибактеріальні властивості. Загалом, 88% зразків пригнічували ріст бактерій, тоді як 33% виявляли протизапальні властивості – ймовірно, ці рослини сприяли загоєнню ран.
У випадку пораненого самця, котрий згадувався вище, згодом виявилося, що «його» вид папороті (Christella parasitica) має потужні протизапальні властивості, тоді як мертва деревина Alstonia boonei продемонструвала найпотужнішу антибактеріальну дію. Дослідники також зафіксували особину з паразитарною інфекцією, яка споживала кору дерева Scutia myrtina, а вона має антигельмінтну дію.
Спостереження надихнули дослідників на нову ідею – застосовувати при пошуку нових лікарських сполук підхід «зоофармакогнозії», тобто керуватися досвідом тварин, щоб скоротити час на відсів корисних зразків від марних.