Косметика та засоби гігієни: приховані небезпеки пластику
Програма ООН з довкілля у 2023 році виявила тривожну тенденцію: косметика та засоби особистої гігієни потрапили до списку десяти пріоритетних джерел небезпечного хімічного впливу на людину та довкілля. Цей висновок, опублікований у поважному “Journal of the American Academy of Dermatology”, ґрунтується на дослідженні, проведеному Сарою Данлоп з Фундації Міндеру спільно з американськими дерматологами Остеном Андерсоном та Юджином Таном.
Невидима загроза в щоденному догляді
Багато звичних продуктів, якими ми користуємося щодня – від живильних кремів для шкіри до пінистих шампунів – містять у своєму складі пластик та похідні полімери. Ця, здавалося б, незначна деталь у формулі засобів для догляду за волоссям і шкірою несе в собі серйозні ризики, які впливають не лише на стан навколишнього середовища, а й на наше власне здоров’я.
Проблема криється у складній хімії, що лежить в основі виробництва пластику. Понад 16 тисяч різноманітних речовин використовуються для надання пластику необхідних властивостей: еластичності, стійкості до сонячного випромінювання та довговічності. Цікаво, що приблизно 94% з них не підлягають жодному міжнародному регулюванню. Хоча пластик виглядає як інертний матеріал, його хімічні компоненти поступово проникають у продукти, що в ньому зберігаються. Це означає, що з кожним використанням крему чи шампуню ми можемо споживати не лише корисні інгредієнти, а й цілу низку хімічних сполук.
Наслідки для здоров’я: від мікропластику до ендокринних порушень
Як пояснює Сара Данлоп, яка також є науковим консультантом документального фільму “The Plastic Detox”, наявність цих хімічних речовин підтверджується реальними дослідженнями: їх виявляють у сечі, крові та тканинах людини. Пластик не тільки “віддає” свою хімію нашому організму, але й сам розпадається на мікрочастинки, які потрапляють всередину.
Спектр можливих ризиків надзвичайно широкий. Хоча “пластиком” у строгому значенні вважаються лише мікрогранули, сучасні косметичні засоби можуть містити полімерні речовини зі схожою структурою, а також супутню хімію, таку як фталати та УФ-стабілізатори. Фталати, згідно з експериментами на тваринах, пов’язані з токсичним впливом на репродуктивну систему, ембріони та печінку. УФ-стабілізатори, зі свого боку, асоціюються з порушеннями роботи ендокринної та нервової систем, а також негативно впливають на репродуктивну функцію.
Окрему тривогу викликає поширеність бісфенолів у косметиці. Ці сполуки, зокрема BPA, були виявлені в 39% досліджених продуктів. BPA вважається ендокринним руйнівником і є фактором ризику розвитку діабету 2 типу та проблем з репродуктивною функцією.
Загалом, наукові дані свідчать про зв’язок між контактом із пластиковими речовинами та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, включаючи гіпертензію, інфаркти та інсульти, а також діабет і ожиріння. Особливо вразливою до цих впливів є дитяча аудиторія.
“Найбільш тривожним є те, що ми спостерігаємо негативні наслідки впливу пластику протягом усього життєвого циклу людини”, – зазначає Данлоп. “Від низької ваги та меншого обхвату голови при народженні, до зниження IQ, проявів аутизму та СДУГ у ранньому віці. Навіть ще до народження спостерігається зменшення кількості сперматозоїдів у чоловіків, а також підвищений ризик викиднів та розладів фертильності у жінок”. Ці факти вимагають серйозної уваги та подальших досліджень для розробки безпечніших альтернатив у виробництві товарів для особистої гігієни.
