Відбудова Охматдиту після російської атаки: що відбувається навколо найбільшої дитячої лікарні України

Пряме влучення російської ракети в токсикологічний корпус Охматдиту, де лікували дітей з нирковою недостатністю, сколихнуло і Україну, і світ.

8 липня російська зброя зруйнувала цю будівлю повністю і пошкодила інші. У день атаки всі діти вижили — їх вчасно спустили в укриття.

Однак 10 липня помер хлопчик, який на момент ракетного удару вже був у критичному стані у відділенні реанімації. Згодом дитину транспортували до іншої лікарні Києва. Також ракета вбила лікарку Світлану Лук’янчик і відвідувача медзакладу.

Посадовці, включно з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком і президентом Володимиром Зеленським, заявили, що зруйноване відбудують і лікарня стане ще кращою, ніж була.

Охматдит після обстрілу 8 липня

Гроші на відновлення відразу виділила держава і пожертвували меценати з України та світу. В Охматдиті оголосили тендер, до переможця якого журналісти вже висунули претензії через завищену фактично удвічі ціну.

LB.ua розповідає, що відомо про відбудову найбільшої дитячої лікарні країни, і намагається з’ясувати, як у відбудові враховують протоколи безпеки.

Що зруйнував удар Росії по Охматдиту

«Діалізний центр для дітей був тільки в Охматдиті, онкогематологія — лише тут, такого онковідділення, як було в нас, більше немає ніде. Щелепно-лицева — тільки тут, мікрохірургія теж, офтальмологи», — перераховує важливість лікарні для країни її гендиректор Володимир Жовнір.

Володимир Жовнір під час брифінгу 2 серпня Володимир Жовнір під час брифінгу 2 серпня

За даними МОЗ, після удару в лікарні не було води, світла й кисню. Критична інфраструктура повністю зруйнована. Загалом від обстрілу постраждали:

  • 10 хірургічних відділень,

  • 5 онковідділень,

  • 2 соматичні відділення,

  • інтенсивна терапія,

  • 2 реанімації,

  • операційні блоки,

  • відділення радіології та променевої терапії,

  • частина онкогематологічної лабораторії (єдина в країні).

Старий хірургічний корпус побило так, що його зноситимуть — стан аварійний. Пошкоджені практично всі корпуси лікарні, але по-різному.

Так виглядають фасади всіх корпусів лікарні після атаки 8 липня Так виглядають фасади всіх корпусів лікарні після атаки 8 липня

Станом на кінець липня збитки оцінювали в більш як 830 млн грн. 400 млн грн з них потрібні, щоб замінити мінімально необхідне обладнання.

Збір коштів на відбудову

На благодійний рахунок лікарні надійшло 312 млн грн, на рахунок благодійного фонду Охматдиту — 378 млн. Ще 320 млн грн — на рахунок United24. 100 млн грн виділив уряд, розповів на брифінгу 2 серпня Віктор Ляшко.

Howard G. Buffett Fundation виділяє 11,2 млн доларів — привезуть обладнанням. Уряд Литви — 1 млн доларів. Удяр Німеччини — 10 млн доларів через GIZ.

Уряд Швеції готує рішення про виділення додаткових 5 млн шведських крон для постраждалих від обстрілу дитячої лікарні.

Фонд Олени Зеленської узяв на себе відновлення Школи супергероїв — навчальних класів при медзакладі для пацієнтів, які довго лікуються й намагаються не відставати від шкільної програми. Ця школа була саме в зруйнованому токсикологічному корпусі.

Зруйнований корпус токсикології Охматдиту, 2 серпня 2024 Зруйнований корпус токсикології Охматдиту, 2 серпня 2024

Що вже відновили

31 підрозділ лікарні вже відновив роботу. Практично всі повернулись у стіни лікарні, окрім деяких відділень.

Відділення мікрохірургії знищене разом з обладнанням у старому хірургічному корпусі. Пацієнтів медики тимчасово приймають у Київській обласній лікарні № 1.

«Удар по Охматдиту — це удар по країні. Найважчі пацієнти завжди їхали сюди. У наших лікарів є колосальний досвід лікування найскладніших патологій. В інших лікарнях важкі випадки з’являються раз на рік, у нас — щодня», — розповів ВВС Україна заввідділення Валерій Бовкун.

Дітей зі зруйнованого відділення інтоксикації перевели до 1-ї Київської обласної лікарні. Там є центр діалізу для дорослих.

Команда Охматдиту на чолі з гендиректором Володимиром Жовніром відвідала своїх пацієнтів, яких евакуювали на лікування до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1, 20 липня Команда Охматдиту на чолі з гендиректором Володимиром Жовніром відвідала своїх пацієнтів, яких евакуювали на лікування до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1, 20 липня

У відділенні трансплантації кісткового мозку зруйнована вентиляція, якою надходило стерильне повітря до палат, щоб діти до й після трансплантації були у відповідних умовах, обвалена стеля, вибиті вікна та двері — з 12 боксів пошкоджені шість, каже заввідділення Олександр Лисиця.

Деяких тяжкохворих пацієнтів перевезли на лікування в інші країни. Зокрема, вісьмох дітей прийняла Німеччина.

У лікарні вже надають меддопомогу дітям, але не в повному обсязі, а на 60–70 %, розповідає LB.ua Володимир Жовнір: «Стан відділень ще досить нехороший. Частково відділення з протилежного від вибуху боку в нормальному стані. Зруйнована частина законсервована. Повністю зруйновано діалізний центр, де були діти з хронічним діалізом, вони досі евакуйовані. Але команди трансплантологів, хірургів тут. Багато сервісів з обстеження тут. Це викликає проблеми в допомозі цим дітям. Команда наша працює в інших місцях, але унікальні аналізи можна зробити тільки тут, аналізи, ліки возять, самі співробітники їздять. Трансплантація кісткового мозку — все відділення у стані, коли неможливо запустити дітей. Вони вимушені бути в нефроцентрі. Там хороші умови, але такої радіології, як у нас, немає (радіологія в нас збереглася). Такої лабораторії там немає, такої інтенсивної терапії немає. І виникає багато запитань. І мені як керівнику хотілося б зробити так, щоб ці команди лишилися в лікарні й діти повернулися в Охматдит. Я переживаю: є ризик, що змінилися умови й ми можемо втратити команди фахівців. Бо і перестрибування, і чужі умови, і переманювання. Бо для лікарні, в яку перейшли медики експертного рівня, це плюс». 

Чи є батьки, які бояться зараз привозити дітей в Охматдит? Є, розповідає LB.ua гендиректор лікарні: «Ми відновили роботу операційних — ургентних і планових. Щодня йде по 25 операцій. Під час спіклування з людьми я бачу, що страх є. Бачите кабінет? Якби я сидів тут, скоріш за все, живим би не був».

Гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір у своєму кабінеті після російської атаки Гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір у своєму кабінеті після російської атаки

Ремонт нового корпусу поруч зі зруйнованим, який викликав питання до тендеру

МОЗ обіцяє, що новий корпус, пошкоджений під час атаки, до зими вже відновлять. Планують, що перша черга робіт (ремонт приміщень, заміна вікон і дверей) завершиться вже в середині вересня. Наступний етап — відновлення фасаду будівлі — триватиме ще до півтора місяця.

Найбільший виклик для Охматдиту — відновлення приміщень й інженерних мереж до стану, у якому вони були до ракетного обстрілу. 

Про це каже Forbes заступник гендиректора ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» Дмитро Пазюра, яке будувало новий корпус лікарні: «Під час будівництва проклали 40 інженерних систем, з яких тільки 29 слабкострумових. Це надскладний об’єкт, після якого за складністю може йти тільки атомна станція».

Одна з основних особливостей лікарні — наявність так званих чистих приміщень, зазначає Пазюра. Це і операційні, і кімнати для дітей, які перенесли трансплантацію кісткового мозку й потребують відновлення в приміщенні, де немає бактерій і вірусів.

Фасад відділення трансплантації кісткового мозку до атаки. Фасад відділення трансплантації кісткового мозку до атаки.

Якщо відновлювати новий корпус почнуть у заплановані терміни, то є всі шанси, що відділення трансплантації кісткового мозку зможе повернутися в рідні стіни, каже LB.ua гендиректор Володимир Жовнір: «Я роблю все можливе й неможливе для цього».

На тендер для відновлення заявилися 14 фірм з пропозиціями на сотні мільйонів. Найдешевша — 42 млн грн (без ПДВ), найдорожча — 625 млн грн.

Тендер проводив Благодійний фонд «Охматдит — здорове дитинство».

Через те, що кошти завели не на Охматдит як держустанову, а на благодійний фонд, тендер провели не в держсистемі «Прозорро», а на комерційному майданчику за відмінними від державних правилами.

У цьому випадку переможця визначали не за ціною пропозиції, а за сумою балів для різних критеріїв оцінки. 1 серпня стало відомо, що Благодійний фонд «Охматдит — здорове дитинство» переможцем тендеру обрав ТОВ «Буд-технолоджі». І тут з’явилися підозри в корупції.

Журналісти «Наших грошей» проаналізували, що це третя за дороговизною пропозиція — 307 млн грн (без ПДВ). Десяток інших учасників хотіли виконати роботи значно дешевше — від 42 до 286 млн грн, «однак з жодним з них замовник перемовин не вів, ніяк не пояснюючи своє рішення». З десяти дешевших щонайменше сім містили повністю заповнені комерційні пропозиції з вказанням цін за різні види робіт.

За даними «Наших грошей» від учасників конкурсу, у фінал відібрали три фірми, з ними провели онлайн-зустрічі і вибрали «Буд-технолоджі». Далі Столичній правовій фундації доручили «юридичний аналіз переможця з приводу доброчесності» і затвердили підрядника.

Марк Марченко Марк Марченко

Найбільші статті видатків переможця — ремонт фасадних композитних панелей Reynaers (великі темного кольору на фото корпусу) й оздоблення внутрішніх стін НР-панелями.

«Кожна з цих позицій у «Буд-технолоджі» коштує понад 100 млн грн. При цьому ціна цих робіт порівняно з дешевшими учасниками конкурсу завищена вдвічі», — пишуть «Наші гроші».

Квадратний метр фасадних композитних панелей Reynaers від «Буд-технолоджі» коштуватиме 37,56 грн, тоді як «Ріола-Модуль ЛТД» пропонувала встановити їх по 21,72 грн, а «Мега профіт груп» — по 17,53 грн. 

Фірма «Ріола-Модуль ЛТД», яка будувала новий корпус, у своїй тендерній пропозиції (179 млн грн) повідомила, що після удару ракетою вже встигла безкоштовно виконати ремонт так званих чистих приміщень (операційних тощо): частково замінила конструкції стін і стель, пошкоджений лінолеум. «Наші гроші» пишуть: це вказує на те, що обсяги ремонту за гроші благодійників уже можуть бути завищені.

ТОВ «Буд-технолоджі» зареєстрували в Запоріжжі. У держтендерах воно не брало участі. Як досвід праці завантажило договір з ТОВ «Крам-інвест» на будівельні роботи по клініці UniClinic у Запоріжжі. Їх виконував забудовник Sensar Марка Марченка. Нині власником «Буд-технолоджі» є Василь Кобизь. За даними NGL.media, раніше керівником була Ольга Шаленна — мама Євгена Шаленного, давнього партнера Марка Марченка.

Марк Марченко і Євген Шаленний з 2015 року розвивали в Запоріжжі місцевий осередок партії «Самопоміч» Андрія Садового. Бізнес-партнером Марченка був брат заступника мера Запоріжжя. У 2017 році Марченка затримували за фіктивні акти виконаних будівельних робіт у Запоріжжі та Мелітополі на 87 млн грн. У 2022 році виявилося, що «Буд-технолоджі» й Sensar мають землю в зеленому передмісті Львова нібито для спорудження реабілітаційного центру для воїнів АТО. Однак з’ясувалось, що 99 % площі забудови займе торгово-розважальний центр.

На останніх місцевих виборах перед вторгненням Шаленний разом з директоркою Sensar Development Оленою Бартуль ішов уже від партії «Слуга народу».

меддиректор лікарні Сергій Чернишук (праворуч) меддиректор лікарні Сергій Чернишук (праворуч)

На брифінгу для журналістів 2 серпня голова комісії, яка розглядала тендерні пропозиції, меддиректор лікарні Сергій Чернишук сказав, що вирішили провести тендер через благодійний фонд для економії часу, оскільки статус держустанови накладає бюрократичні обмеження. А корпус важливо зремонтувати до холодів.

«Якщо швидко не відновимо корпус, можемо втратити унікальну інфраструктуру, яка робить Охматдит Охматдитом. Тому ініціювали швидке відновлення нового корпусу. Там нині проводять 22 планові операції, ургентні поступлення, запрацював травппунт і невідкладна допомога», — сказав Володимир Жовнір.

Гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір під час брифінгу Гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір під час брифінгу

Чернишук також запевнив, що цінові пропозиції, які надавали учасники, були орієнтовними й попередніми, бо після цього переможець мав розробити проєктно-кошторисну докуметацію, яку мусила б оцінити державна експертна комісія.

І щойно тоді були б остаточні цифри. На уточнювальне запитання про сенс заміни всіх плит на фасаді Чернишук відповів, що очікувана вартість робіт, розрахована кошторисом за дефектним актом, укрупнена, щоб «було хоч із чимось вийти» на тендер. Кошторис же очікували суттєво нижчим у фіналі, ніж те, що було на тендерних майданчиках. 

«Наголошуємо, що жодна гривня, яка надійшла на рахунок фонду після 8 липня на відновлення Охматдиту, використана не була. А жоден договір ще не підписаний», — заявив фонд. Він спростовує всі звинувачення й каже, що всі протоколи з висновками від фонду й лікарні нададуть громадськості.

Міністр Віктор Ляшко зазначив, що звернеться до правоохоронців для додаткової перевірки. Благодійний фонд «Пацієнти України» закликав створити наглядову раду при Охматдиті — задля прозорості й підзвітності. Лікарня мала створити її за участю представників громадськості, про що повідомляв директор закладу, проте реальних кроків досі не зробила.

Зліва направо: міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір, голова благодійного фонду Охматдиту Євген Вембер і меддиректор Охматдиту Сергій Чернишук під час брифінгу 2 серпня Зліва направо: міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір, голова благодійного фонду Охматдиту Євген Вембер і меддиректор Охматдиту Сергій Чернишук під час брифінгу 2 серпня

Володимир Жовнір у коментарі LB.ua на це зазначив, що просив громадськість поки що стати неофіційною наглядовою радою, щоб вони «розуміли процес, були експертами, щоб усе було максимально прозоро»: «Планував запросити туди «Пацієнтів України», «Запоруку», «Таблеточки», Марту Левченко з «Міста Добра», Юрія Ніколова з «Наших грошей» — кажуть, він знається на будівництві». 

2 серпня Віктор Ляшко повідомив журналістам, що після консультацій вирішили, що благодійний фонд лікарні перекаже зібрану суму на казначейський рахунок медзакладу. Далі створять ревізійно-наглядову раду за критеріями:

  • шість найбільших благодійників (які перерахували найбільше коштів),
  • представник МОЗ,
  • представник Охматдиту,
  • і вже вони відберуть представників громадськості й будорганізацій, щоб загалом було не більш ніж 15 членів. 

Оця рада затвердить критерії до учасників нового тендеру — за держпроцедурою. Залучать для нього і ДП «Медичні закупівлі України», що має значний досвід.

Хто і за які гроші ремонтує всі інші будівлі, які пошкодив вибух

Загалом ракета пошкодила п’ять будівель, ексклюзивно розповідає LB.ua гендиректор Володимир Жовнір. Діалізний центр зруйнований майже повністю, великі пошкодження отримали старий хірургічний корпус, адмінбудівля, новий корпус і неонатальний. Три з них в аварійному стані.

Пошкоджені / зруйновані будівлі лікарні Пошкоджені / зруйновані будівлі лікарні

«Там стараємося перекинути все за рахунок благодійників. Німецька GIZ хоче допомогти. Ми кажемо: є неонатальний корпус, який потребує ремонту, у поліклініці слід зробити ремонт, щоб там можна було дітей на діалізі перевести. Робіть проєкт, узгодьте з нами і робіть», — зазначає Жовнір. Пояснює, що шукати підрядників — зона відповідальності благодійників, а лікарня «тільки отримувач того, що благодійники зробили». 

Будівництво нового корпусу на місці зруйнованого

Замість зруйнованого токсикологічного корпусу й хірургічного, який добряче побило, зведуть одну будівлю. Там облаштують повноцінне бомбосховище, де можна буде безперервно надавати меддопомогу, забезпечать усі необхідні джерела автономності й альтернативної енергії (свердловина, теплостанція, електростанція тощо).

Новий корпус на понад 50 тисяч кв. м МОЗ планує спорудити до жовтня 2026 року. Кількість госпіталізацій у медзакладі мають намір підвищити майже вдвічі: з 20 тисяч до 35 тисяч, а число операцій — з 12 тисяч до 17 тисяч.

«До того ж зведення нового корпусу покращить умови підрозділів лікарні, а також дозволить розвинути перспективні високотехнологічні напрями: дитяча урологія, дитяча гастроентерологія тощо, — заявляє МОЗ. — Крім того, заплановані організація травмацентру для дітей та розширення центру радіології, створення перинатального центру».

Загальна вартість будівництва й обладнання може становити близько 150 млн євро. Точні суми стануть відомі на етапі розробки проєкту. Хто його розроблятиме, наразі невідомо. У будівництво залучать і державні кошти, і кошти донорів, і вже зібрані пожертви. На брифінгу міністр Ляшко сказав, що МОЗ наступного тижня збере найбільших будівельників столиці та країни, щоб проговорити з ними питання корпусів, які не підлягають реконструкції.

Протоколи безпеки у відбудові з урахуванням удару

У відділенні пластично-реконструктивної мікрохірургії на момент вибуху проводили операцію: хірурги закрили собою пацієнта. Дитина не постраждала. Операція почалася до повітряної тривоги, тому її не могли перервати.

Ідентична ситуація була й у сусідньому з Охматдитом медзакладі — Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії. Там під час тривоги теж оперували дитину. 

Чи не планують у зв’язку з цим перемістити всі операційні в підвали, аби під час тривоги не наражати дітей і медперсонал на додаткову небезпеку, якщо операція вже почалась. І будувати новий корпус з підземними операційними?

Зліва направо: міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір, голова благодійного фонду Охматдиту Євген Вембер і меддиректор Охматдиту Сергій Чернишук під час брифінгу 2 серпня Зліва направо: міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, гендиректор Охматдиту Володимир Жовнір, голова благодійного фонду Охматдиту Євген Вембер і меддиректор Охматдиту Сергій Чернишук під час брифінгу 2 серпня

«Ми в новий корпус зайшли на початку повномасштабної війни з мікрувань безпеки. Бо на другий день тут були прострілені вікна операційних — п’ятий-шостий поверхи. Ще кілька вибухів було. Новий корпус тоді був майже не заселений. Я зрозумів, що ми маємо перейти сюди, бо ризикуємо і дітьми, і фахівцями. І перейшли сюди на мінус перший поверх. Сортування поранених було саме там. Вибухова хвиля зруйнувала вікна реанімації на мінус першому поверсі, це напівпідвальне приміщення. Але всередині воно було захищене бетоном, стінами, і там операційна збереглася — майже не ушкоджена. Ніхто не думав, що дитяча лікарня може бути об’єктом для нападу. І проєктанти будівлі теж. Те, що зараз ми називаємо бомбосховищем — це прихисток. ДСНС каже, що воно не відповідає критеріям бомбосховища. Це прихисток, щоб людей не побило уламками, як це було у випадку діалізного центру. Якщо вирішать робити якісь відновлювальні роботи чи демонтаж аварійних будівель, ми будемо робити все можливе, щоб внизу там була можливість мати повноцінну операційну й реанімацію», — розповідає Володимир Жовнір.

Це одне з найбільш болючих питань, каже в коментарі LB.ua міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко: «Нові державні будівельні норми передбачають укриття різного класу залежно від того, яка лікарня. Ми тут будемо точно робити укриття. Але коли будуватимемо, треба буде копати вниз. Зараз багато закликів будувати лікарню під землею. Операційні точно будуть в укритті, але вони не замінять операційних для планових втручань нагорі. У підземних операційних зазвичай екстрені ситуації. Тому в Женевській конвенції і написано, що заклади під червоним хрестом під забороною будь-яких обстрілів. Бо спустити всіх з лікарні під час тривоги: з операційних, реанімаційних, на штучній вентиляції легень і так далі — нереалістично. Забезпечити меддопомогу для всіх під землею нереалістично. Як і неможливо спустити всі операційні під землю».

Віктор Ляшко під час спілкування з журналістами Віктор Ляшко під час спілкування з журналістами

***

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Джерело: lb.ua