Місцеве застосування гіперицину у пацієнтів із фунгоїдним мікозом безпечне для серця

У новому дослідженні топічний гіперицин показав помірну ефективність у лікуванні фунгоїдного мікозу без суттєвого поглинання шкірою або значних побічних ефектів з боку серця.

Фунгоїдний мікоз (ФМ) — найпоширеніший підтип неходжкінської лімфоми, який вражає шкіру, кров, лімфатичні вузли та внутрішні органи та часто потребує тривалої терапії. До схеми лікування пропонують включати гіперицин – природний пігмент, який міститься у звіробої. Він індукує синтез активних форм кисню, що окислюють триптофан-імідазольні групи в білках і жирних кислотах при активації світлом з довжиною хвилі від 530-600 нм.

Фахівці з кафедри дерматології Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл (США) вирішили оцінити профіль безпекицього агенту у проспективному дослідженні, до якого зарахували 9 пацієнтів з ФМ, що уражав принаймні 10% поверхні тіла.

Кожен учасник пройшов інструктаж щодо місцевого застосовуваннясинтетичного гіперицину 0,25% (HyBryte, Soligenix) за 18-24 години до фототерапії, що тривала 2 тижні. Середні дози HyBryte варіювалися від 1,7 г до 10,3 г на пацієнта з кумулятивними дозами від 27 г до 164,9 г.

На початку дослідження, на 4, 6 та 8 тижнях, а також на 10 тижні після завершення лікування в учасників збирали зразки крові та проводили ЕКГ.

Дані ЕКГ не показали суттєвих клінічних змін, включаючи варіації інтервалів QT і частоти серцевих скорочень.


Джерело