Медична реформа в Україні: лікарі б’ють на сполох
Переважна більшість українських медиків вкрай скептично ставиться до нинішньої медичної реформи, не бачачи в ній жодних позитивних зрушень. Фахівці глибоко стурбовані поточним станом системи охорони здоров’я.
Доктор медичних наук Ольга Голубовська звертає увагу на низку критичних проблем, що підривають функціонування галузі. Однією з ключових є необґрунтована вартість послуг, яку встановлює Національна служба здоров’я України (НСЗУ). На думку лікарів, НСЗУ часто сприймається як каральний орган, а її тарифи не покривають реальних витрат на лікування. Це змушує медичні заклади економити на всьому, від медикаментів до зарплат персоналу, що неминуче позначається на якості надання медичної допомоги.
Чому НСЗУ не виправдовує сподівань?
“Економічні тарифи, як каже фахівчиня, не покривають реальної вартості лікування. Через це лікарні змушені економити на всіх напрямках, починаючи від медикаментів до зарплат персоналу, що напряму впливає на якість надання меддопомоги”, – зазначає Голубовська.
Крім того, медики стикаються з негативною інформаційною кампанією у ЗМІ, де їх намагаються виставити як “бандитів” та “хапуг”. Це, на думку Голубовської, робиться для того, щоб нацькувати суспільство на лікарів, а під прикриттям цього шуму – ліквідовувати “неспроможні” медичні заклади.
На тлі хронічного недофінансування на місцях, лікарям під страхом звільнення забороняють інформувати пацієнтів та їхніх близьких про відсутність необхідних медикаментів. Така ситуація ставить під загрозу життя людей, змушуючи родичів самостійно шукати та купувати ліки.
Кадровий голод та бюрократичний хаос
Ще однією серйозною проблемою є колосальна бюрократія та дефіцит медичних кадрів. Лікарі масово звільняються через низькі зарплати та надмірне навантаження. Особливо гостро ця проблема стоїть у сільській місцевості, де подекуди взагалі відсутні сімейні лікарі.
“Кадрова криза випатрашує систему. 70% колег заявляють про тотальний дефіцит лікарів та медсестер. Молодих кадрів турбує навіть не низька зарплата – їх шокує зневажливе ставлення до медика та умови, в яких доводиться працювати. Мотивація знищується щодня”, – констатує Ольга Голубовська.
Вона також критикує Міністерство охорони здоров’я за хронічну недокомунікацію, відсутність наукового підходу та “сліпе руйнування діючих механізмів”. На думку лікаря, управлінці на місцях часто не бачать потреби у медицині, вважаючи її статтею витрат, на якій можна “зекономити”. Це може призвести до повторення трагічних ситуацій, подібних до пандемії COVID-19, коли система виявилася неготовою до викликів, а країна не могла запропонувати безпечні для виїзду місця.
Для запобігання подальшому колапсу, на переконання Голубовської, негайно необхідний системний аналіз та жорсткий аудит медичної реформи.
Варто зазначити, що проблеми з реформуванням медичної системи не обмежуються лише цим. В Україні також продовжують фіксувати труднощі із запровадженням нової системи оцінки втрати працездатності, яка замінила медико-соціальну експертизу (МСЕК). Від людей з інвалідністю все частіше надходять скарги на неоднозначні рішення під час проходження процедури.
