У дослідженні за участю 440 пацієнтів із септичним шоком замісна терапія альбуміном з цільовим рівнем сироваткового альбуміну ≥ 3,0 г/дл не зменшила 90-денну летальність порівняно зі стандартною терапією кристалоїдами.
Спеціалісти з Університетської лікарні Єни (Німеччина) провели проспективне відкрите рандомізоване клінічне дослідження, до якого було залучено 440 дорослих пацієнтів (медіана віку 69 років; 65,9% чоловіків) з 23 відділень інтенсивної терапії протягом перших 24 годин від початку септичного шоку.
Учасників розподілили в дві групи:
- 222 отримували 20% розчин альбуміну (навантажувальну дозу 60 г з подальшим титруванням для підтримання рівня сироваткового альбуміну ≥ 3,0 г/дл упродовж до 28 днів перебування у ВІТ;
- 218 — контрольна група – отримували стандартну інфузійну терапію кристалоїдами.
Усі пацієнти отримували стандартну інтенсивну терапію; період спостереження становив 90 днів.
Випробування довелося припинити передчасно через низькі темпи набору учасників під час ковідних локдаунів, що, відповідно, не дозволило забезпечити достатню статистичну потужність дослідження. Дані щодо первинної кінцевої точки були доступні для аналізу від 210 пацієнтів з групи альбуміну та 209 пацієнтів з контрольної групи.
Показники 90-денної смертності суттєво не відрізнялися між групою альбуміну та плацебо (43,3% проти 45,9%. Летальність на 28-й день склала 31,0% проти 38,1% відповідно; на 60-й день — 38,9% проти 45,2%. Жодна різниця не досягла статистичної значущості.
Летальність у ВІТ та стаціонарі теж була зіставною між групами; достовірних відмінностей за медіаною тривалості перебування у ВІТ, тривалості госпіталізації, кількості днів без ШВЛ виявлено не було.
Небажані явища було зареєстровано у 54,5% пацієнтів групи альбуміну та у 48,1% пацієнтів з контрольної групи; частота й тяжкість як септичних, так і несептичних ускладнень були зіставними між групами.
