В Україні затвердили стандарт медичної допомоги «Сказ» та клінічну настанову щодо ведення людей із ризиком інфікування вірусом сказу або захворюванням на сказ. Стандарт, затверджений наказом МОЗ №635 від 15 травня 2026 року, набуде чинності з 1 січня 2027 року. Документи встановлюють єдині підходи до оцінки ризику, обробки ран після укусів, проведення постконтактної профілактики, застосування антирабічної вакцини та імуноглобуліну, а також ведення пацієнтів зі сказом.
Документ охоплює:
- організацію медичної допомоги;
- оцінку ризику інфікування;
- алгоритм обробки ран і укусів;
- схему проведення постконтактної профілактики;
- ведення пацієнтів зі сказом;
- доконтактну профілактику для груп ризику.
Що передбачає стандарт
Як зазначено у стандарті медичної допомоги «Сказ», антирабічна допомога має надаватися як безперервний комплекс заходів первинної, екстреної та спеціалізованої медичної допомоги. Йдеться про допомогу людям, які зазнали укусів, подряпин, ослинення ссавцями або інших контактів, що можуть створювати ризик інфікування вірусом сказу.
Окремо у стандарті наголошено, що така допомога надається незалежно від місця проживання чи реєстрації, громадянства, соціального статусу, працевлаштування або інших адміністративних обставин. Звернення пацієнта не може бути обмежене попередніми формальностями — медична допомога має надаватися за фактом звернення.
Також у документі визначено, що первинна обробка ран, подряпин, саден та ослинених ділянок є невідкладним і обов’язковим компонентом медичної допомоги при будь-якій потенційній експозиції вірусу сказу. Її проводять незалежно від категорії експозиції та подальшої тактики постконтактної профілактики.
Маршрутизація пацієнтів має бути організована так, щоб мінімізувати затримки між зверненням і початком постконтактної профілактики. Якщо у закладі немає необхідної антирабічної вакцини або імуноглобуліну, пацієнта мають без необґрунтованої затримки направити або перевести до закладу, де така допомога доступна.
Що передбачає клінічна настанова
Клінічна настанова є адаптацією для системи охорони здоров’я України документа WHO Expert Consultation on Rabies: third report. Саме його робоча група обрала як джерело міжнародних практик щодо профілактики, діагностики та клінічного ведення випадків експозиції до вірусу сказу.
Настанова має допомогти лікарям оцінювати ризик інфікування, класифікувати експозиції за міжнародними критеріями, ухвалювати рішення щодо постконтактної профілактики, раціонально використовувати антирабічні вакцини та імуноглобуліни, а також організовувати допомогу постраждалим від укусів тварин.
Окремо в настанові зазначено, що її впровадження має сприяти уніфікації клінічної практики, підвищенню якості медичної допомоги постраждалим від укусів тварин і досягненню стратегічної мети — запобіганню смертям людей від сказу в Україні.
Профілактика в межах підходу «Єдине здоров’я»
Профілактика та контроль сказу в Україні здійснюються в межах підходу «Єдине здоров’я». Він передбачає взаємодію системи охорони здоров’я, ветеринарної служби та епідеміологічного нагляду.
Це важливо, оскільки сказ є зоонозним захворюванням, тобто передається людині від тварин. Основними джерелами інфікування в Україні залишаються дикі м’ясоїдні тварини, а також безпритульні та домашні коти і собаки.
Сказ — гостре вірусне захворювання, яке після появи клінічних симптомів майже у 100% випадків завершується летально.
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2025 році зафіксовано 2531 звернення щодо інфікування сказом. В умовах війни ризики поширення захворювання зростають через збільшення кількості покинутих та невакцинованих тварин.
