Віталій Перфільєв — 41-річний фізичний терапевт із Хмельницького.
У різні роки пережив неврологічне запалення й мікроінсульт. Зміг витягнути себе сам завдяки досвіду роботи з дітьми й дорослими, зокрема з інвалідністю.
«Моє завдання — або поставити людину на ноги, або навчити її компенсувальних навичок, розробити руки, щоб могла сама сісти, вдягнутися, переміститися в колісне крісло, поїсти тощо, – пояснює Віталій. – Максимально дати людині відчуття власного тіла».
Свою історію він розповів LB.ua.
Вправи для однієї людини можуть не підійти іншій
«На другому курсі мені наснилося, що я працюю в закладі з маленькими дітьми. Тоді прокинувся в холодному поту, — сміється Віталій. — А через три роки воно мене не оминуло — влаштувався на роботу в дошкільний заклад компенсувального типу «Журавлик» для дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату».
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
Як фізичний терапевт Перфільєв практикує з 2007 року. Почав ще під час навчання у Хмельницькій філії Університету «Україна», із занять з дошкільнятами.
Робота в такому садочку для Віталія як молодого спеціаліста стала поштовхом розвиватися. Через його руки пройшло багато дітей. Були і групові, й індивідуальні заняття. До кожного треба було готуватися.
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
«Тебе чогось вчили, а чогось ні — шукаєш, вивчаєш, утілюєш на практиці, — перераховує фізіотерапевт. — Кожен клієнт — всесвіт. Вправи для однієї людини можуть не підійти іншій. Усі ми різні, у кожного свій фізичний розвиток і стан. Не можна працювати за старою номенклатурою та казати, що ось стандартний комплекс ЛФК допоможе. Можливо, він підтримає, але найкраще під кожну людину дібрати відповідні вправи й формувати програму».
У дошкільній освіті Віталій затримався на дев’ять років. Робота в садку займала чотири-п’ять годин, тож паралельно міг працювати в інших закладах. Був дитячим масажистом, реабілітологом для людей, які перенесли інсульти (зараз цих спеціалістів називають фізичними терапевтами), працював у стаціонарі при Хмельницькому державному експериментальному протезно-ортопедичному заводі з дітьми з вадами опорно-рухового апарату та людьми з ампутаціями.
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
2010 року в центрі для людей з ампутаціями Віталію працювалося важко, хоча заклад був добре обладнаним, навіть працював сучасний ліфт:
Мене вистачило на рік. Лікарі іноді там не розуміли специфіки моєї роботи. Писанина безпосередньо про реабілітацію клієнтів займала вдвічі більше часу.
Бюрократія коштує пораненим бійцям здоров’я і навіть кримінальних справ: що досі заважає реабілітації воїнів в Україні
Була в практиці Віталія й робота інструктором з оздоровчої роботи у Хмельницькому теплокомуненерго. «Мабуть, окрім мене, більше ніхто на такій посаді ніколи не працював», — жартує. Два роки він проводив там заняття з відновлення опорно-рухового апарату працівникам, які мали здебільшого сидячу роботу або важку фізичну: копали, вантажили, зварювали тощо.
Паралельно вів приватну практику і працював тренером з повітряної йоги, дитячого пілатесу й гімнастики в студії «Шанті». Мав розписані всі вечори.
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
Виснажене тіло дало збій
Працював на виснаження. Тож одного дня у 2016 році організм дав збій: «У мене трапилось якесь неврологічне запалення. Спершу втратив рухливість лівої ноги, потім повністю зліг. Невропатологи діагнозу так і не встановили, тож почав рятувати себе сам».
Для цього звільнився з усіх робіт. Через три-чотири місяці зміг відновитись і вирішив поновити приватну практику хоча б на пів дня. У його житті з’явився «Карітас-Хмельницький»: «Мене попросили проконсультувати щодо створення нового центру для дітей з інвалідністю. Я потроху почав включатися: налагоджували організаційну структуру, визначали спеціалістів, які мали б працювати. Думав, затягнеться на роки, але фактично за 10 місяців — до червня 2017 року — усе вкомплектували потрібним інвентарем, а мені запропонували залишитися на посаді фізичного терапевта».
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
Віталій досі пам’ятає перших відвідувачів Соціального центру Миколая Чудотворця для дітей та молоді з особливими потребами: «Сюди приходили тільки важкі, яких більше ніхто не брав. Це діти з церебральним паралічем, синдромом Дауна, розладами аутичного спектру й іншими захворюваннями». Центр надає безкоштовні послуги сім’ям з вразливих груп українців.
Багато дітей тоді були або не додіагностовані, або мали неточні діагнози в документах. «Їм вписували ортопедію, а не справжній діагноз. Мовляв, переросте й розходиться, — пояснює він. — Після пів року групових й індивідуальних занять батьки побачили покращення: діти краще почуваються, активніше розмовляють, психологічно більш адаптовані».
Такі діти відвідують центр роками. «Є клієнт, з яким займаюся вже п’ять з половиною років. Зараз йому 15, — розповідає фізіотерапевт. — Уже є підлітки по два метри зросту, а в ширину — як два мене. Досі відвідують заняття, бо мають потребу».
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
Учаться готувати й оплачувати комуналку: як мешканці психоневрологічного інтернату на Волині готуються повернутися в соціум
Оговтатися після ураження мозку
У липні 2022 року Віталій пережив мікроінсульт.
Перший місяць був важким — повністю обнулився вестибулярний апарат. Були часткові ушкодження лівої півкулі, тім’яної та скроневої ділянок мозку.
Йому було важко поставити праву ногу чи взяти щось у праву руку. Захитувало, їздити в машині практично не міг, бо з пакетиком попереду некомфортно.
За майже рік 39-річний чоловік відновив себе сам, адже з наслідками цієї недуги мав справу і раніше. «Не очікував, що це станеться і зі мною», – каже фізичний терапевт. Додає, що тепер розуміє своїх клієнтів чи не на цілих 95%.
Віталій Перфільєв під час заняття у центрі ‘Карітас-Хмельницький’
Здатність з усього отримати новий досвід та знання – характерна риса Перфільєва. Після мікроінсульту він не тільки повернувся до роботи, але й вступив до університету на магістратуру за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія».
Фізичний терапевт, що закінчив магістратуру – це лікар фізичної і реабілітаційної медицини, який допомагає хворому відновлювати втрачені навички самообслуговування у повсякденному житті, роботі та забезпечувати максимальну адаптацію до світу навколо. Він також може керувати мультидисциплінарною командою спеціалістів.
Можна сказати, що вступ до університету стався випадково, – жартує Віталій. – Після мікроінсульту в мене також була втрата короткочасної пам’яті. Місяців три виходив з того стану і вирішив, що треба розвивати себе знову як спеціаліста, прокачати мозок
До того ж, він спостерігав за дорослішанням своїх клієнтів, і вирішив, що час змінювати підходи в роботі. Тому пішов вчитись на лікаря фізичної і реабілітаційної медицини: «Намагаюсь під час та після занять навчати також батьків. Прагну трішки змінити кут їхнього зору щодо фізичного розвитку дитини, аби вони звертали увагу на справді важливі речі, а не просто порівнювали своїх дітей з іншими».
Віталій Перфільєв під час заняття у центрі ‘Карітас-Хмельницький’
Соціальний центр має право працювати з дітьми віком лише до 18 років: «У нас уже є декілька клієнтів, яким майже 18, і незабаром постане питання, де їм продовжити реабілітацію та знайти коло спілкування — і дітям, і батькам», — пояснює Перфільєв.
Для молоді з інвалідністю є мізерна кількість секцій і груп розвитку: «З ними треба займатися і після 18 років, а ніхто не хоче. Бо якщо це, наприклад, хлопець з дитячим церебральним паралічем, то з ним мають працювати хоча б двоє фізичних терапевтів або принаймні асистент. Щоб пропрацювати тіло, йому треба допомогти зробити багато різних моторних рухів. Якщо ж дитина не пересувається без сторонньої допомоги, то один спеціаліст не впорається».
Реабілітаційний простір, який громада може собі дозволити. Як працює соціальна франшиза від благодійного фонду «Майнді»
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
Віталій Перфільєв під час заняття в медичному центрі «Карітас-Хмельницький»
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
Віталій Перфільєв під час заняття в центрі «Карітас-Хмельницький»
