НСЗУ посилює контроль за наданням паліативної допомоги: на черзі позапланові перевірки

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) розпочинає серію позапланових виїзних перевірок десяти медичних закладів, які спеціалізуються на наданні мобільної паліативної допомоги дорослим та дітям. Метою цих заходів є ретельний аналіз якості та відповідності наданих послуг встановленим стандартам.

Під час моніторингу фахівці НСЗУ детально вивчатимуть первинну медичну документацію. Особлива увага буде приділена обсягам, змісту та тривалості медичної допомоги, що була надана пацієнтам. Важливим аспектом перевірки стане достовірність інформації, яка внесена до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Ключові критерії оцінки

НСЗУ оцінюватиме діяльність закладів за низкою важливих показників. До них належать:

• Відповідність пацієнтів критеріям паліативності: Буде встановлено, чи справді пацієнти, яким надається допомога, відповідають встановленим медичним критеріям та мають відповідний статус.
• Обґрунтованість обсягів медичних послуг: Оцінюватиметься, чи є зафіксовані обсяги наданих медичних послуг логічними та обґрунтованими з огляду на стан пацієнтів та перелік послуг.
• Відповідність даних ЕСОЗ первинній документації: Порівнюватимуться дані, що містяться в ЕСОЗ, з інформацією, зафіксованою у паперовій медичній документації, для виявлення можливих розбіжностей.
• Дотримання кадрових вимог: Перевірятиметься, чи відповідає кадрове забезпечення закладів вимогам, передбаченим для надання послуг за пакетом мобільної паліативної допомоги.

Список закладів, що підлягають перевірці

Позапланові виїзні перевірки охоплять такі медичні установи:

• ТОВ «Медікс Компанія Управління»;
• ТОВ «Сіліцея-Сіті+»;
• ТОВ «Санаріс Груп»;
• ТОВ «Інноваційний лікувально-оздоровчий центр ʼАла Атлантісʼ»;
• ТОВ «Хелса»;
• ТОВ «Бебі Лак»;
• ТОВ «Скай-Віннер»;
• ТОВ «Хелпмед»;
• ДП «Клінічний санаторій ʼРощаʼ» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;
• КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради».

У процесі моніторингових візитів планується залучення представників власників медичних закладів як спостерігачів. Цей крок покликаний забезпечити максимальну прозорість перевірок та надати можливість власникам безпосередньо ознайомитися з ходом моніторингового процесу.

Результати проведених перевірок будуть оприлюднені Національною службою здоров’я України одразу після завершення моніторингової кампанії.

Розвиток паліативної допомоги в Україні: контекст

Паліативна допомога в Україні переживає етап становлення та розвитку. Її головна мета – забезпечення якості життя пацієнтів з невиліковними захворюваннями, полегшення їхніх страждань, підтримка як фізичного, так і психологічного стану. Історично, до початку реформ в системі охорони здоров’я, паліативна допомога була недостатньо розвинена, часто асоціювалася виключно з хоспісами, які надавали допомогу на фінальних стадіях життя.

З впровадженням нової моделі фінансування медичних послуг через Національну службу здоров’я України, акцент змістився на розширення спектру доступної паліативної допомоги. Створено пакети послуг, що покривають не лише стаціонарне лікування, але й мобільні бригади, які можуть надавати допомогу безпосередньо вдома у пацієнтів. Це дозволяє тим, хто потребує, залишатися в звичному середовищі, оточеними близькими, отримуючи при цьому кваліфіковану медичну та психологічну підтримку.

Мобільні бригади паліативної допомоги відіграють ключову роль у забезпеченні доступності цієї послуги, особливо в регіонах та для пацієнтів, які обмежені у пересуванні. Вони складаються з медичних працівників (лікарів, медсестер), а іноді й психологів та соціальних працівників, які разом працюють над комплексним підходом до полегшення страждань пацієнта.

Однак, зі зростанням обсягів надання послуг та розширенням мережі закладів, виникає нагальна потреба у посиленому контролі за якістю та ефективністю роботи таких мобільних команд. Саме тому НСЗУ систематично проводить моніторингові візити, щоб гарантувати, що кошти платників податків витрачаються раціонально, а пацієнти отримують саме ту допомогу, на яку вони мають право. Така система контролю є необхідною умовою для побудови ефективної та прозорої системи охорони здоров’я.