Ожиріння: хвороба, що прискорює старіння, або естетична проблема?

Більшість людей, замислюючись про схуднення, передусім керуються бажанням виглядати краще, комфортніше почуватися на пляжі чи знову вдягнути улюблену сукню. Однак, як пояснює професорка, докторка медичних наук, гастроентерологиня, гепатологиня та фахівчиня з довголіття Еліна Крістіан, надмірна вага – це значно більше, ніж питання зовнішності. Вона несе серйозні ризики для серця, печінки, мозку, суглобів, впливає на якість сну та, зрештою, прискорює процеси старіння організму. Проста порада “менше їсти й більше рухатися” часто не дає бажаного результату, адже за набором ваги можуть стояти глибші причини: стрес, порушення сну, зміни в харчовій поведінці чи метаболічні розлади.

Комплексний підхід до боротьби із зайвою вагою

У другій частині розмови з OBOZ.UA Еліна Крістіан наголошує на тому, що ожиріння слід розглядати як захворювання, а процес схуднення – як довгостроковий проєкт. Вона розкриває, як визначити ступінь загрози від зайвої ваги, чому особливо небезпечним є вісцеральний жир, які реальні зміни відбуваються при втраті 10–15% маси тіла, як адаптувати принципи середземноморської дієти до українських реалій та чому сучасні медикаментозні засоби, як-от “магічні уколи”, потребують ретельного лікарського контролю.

Чому зайву вагу сприймають як естетичну проблему?

“Я бачу дві групи людей. Одні прагнуть схуднути, щоб покращити зовнішній вигляд, досягти гарної композиції тіла та відчувати себе впевненіше. Це цілком зрозуміла мотивація, адже зовнішність впливає на наш психологічний стан”, – зазначає Еліна Крістіан.

Інша група, яка поступово збільшується, знижує вагу задля збереження здоров’я. Однак, багато хто досі не усвідомлює, що наслідки має не лише ожиріння, а й сама надмірна вага. Вона може прискорювати біологічне старіння. Хронологічний вік – це лише цифра в паспорті, тоді як біологічний відображає злагодженість роботи органів і систем. Зайвий жир, особливо вісцеральний, нерідко призводить до того, що біологічний вік перевищує паспортний. Це означає, що організм 28-річної людини може функціонувати на рівні значно старшої.

Які органи страждають від зайвої ваги?

“У першу чергу страждає серцево-судинна система”, – пояснює лікарка. “Також суттєво пошкоджується печінка, що може призвести до стеатозу, запалення, фіброзу, а в подальшому – до цирозу та раку печінки. Ожиріння збільшує ризик багатьох онкологічних захворювань. Відбуваються зміни в ендокринній системі, жир накопичується в підшлунковій залозі, що може порушити процеси виділення інсуліну та глюкагону. Страждає мозок: погіршуються пам’ять, увага, зростає ризик деменції. Навантаження отримують нирки та опорно-руховий апарат, що призводить до частих артрозів. Небезпека полягає в тому, що ці захворювання виникають раніше, ніж могли б, впливаючи на тривалість життя”.

Як зрозуміти, що потрібно худнути?

“Індекс маси тіла (ІМТ) – це зручний показник, але не завжди ідеальний. Наприклад, у тренованої людини з великою м’язовою масою ІМТ може бути підвищеним, хоча ожиріння відсутнє. Тому важливо оцінювати композицію тіла”, – підкреслює Еліна Крістіан. “Простим домашнім показником є окружність талії, яка свідчить про абдомінальне, або вісцеральне, ожиріння, що підвищує ризик метаболічних порушень. Більш точні методи – біоімпедансний аналіз або МРТ. Ідеальна вага – це та, за якої людина має добрі показники здоров’я, достатньо енергії та здорову композицію тіла”.

Який результат втрати ваги вже приносить користь?

“Відчутні зміни зазвичай починаються зі зниження приблизно на 10% початкової маси тіла”, – зазначає фахівчиня. “Це може покращити показники глюкози, інсуліну, тригліцеридів, холестерину. Людина відчуває легкість, покращення самопочуття та когнітивних функцій. Втрата 5% також корисна, але не завжди помітна суб’єктивно. Для багатьох 10–15% стають реальною ціллю. Важливо пам’ятати, що навіть “метаболічно здорове ожиріння” з часом може призвести до інсулінорезистентності та підвищеного тиску”.

Коли зміни способу життя недостатньо?

“Якщо людина дотримується правильного харчування та фізичної активності, але вага не знижується, слід шукати причину разом із фахівцем”, – радить Еліна Крістіан. “Сімейний лікар може провести базовий скринінг, а за потреби підключити ендокринолога, гастроентеролога або дієтолога. Важливо оцінити функцію печінки, жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту, можливі гормональні та метаболічні порушення. Велике значення має мікробіота кишечника. Західний тип харчування шкодить їй, тоді як овочі, ягоди, достатня кількість білка й харчових волокон її підтримують. Білок, мікробіота та харчові волокна – це “три кити” метаболічного здоров’я”.

Медикаментозне лікування та “магічні уколи”

“Фармакотерапія може розглядатися, якщо ІМТ становить від 27, і є супутні проблеми, як-от діабет або серцево-судинні ризики”, – пояснює лікарка. “Препарати класу ГПП-1, відомі як “магічні уколи”, – це серйозна фармакотерапія, яка може рятувати життя. Вони спочатку використовувалися для лікування цукрового діабету, але виявили виражений ефект у зниженні ваги. Однак, ці препарати не скасовують вимог до харчування, руху та лікарського спостереження. Вони є частиною комплексного лікування, а не універсальним способом швидкого схуднення. Показання мають бути чіткими: ожиріння або надмірна вага разом із супутніми захворюваннями. Препарати не призначені для здорових людей, які хочуть схуднути на кілька кілограмів перед відпусткою. Особливу небезпеку становлять незареєстровані засоби та копії”.

Найчастіші побічні ефекти – нудота, закрепи або діарея. Дозу слід коригувати, а стан пацієнта – контролювати. “Навіть якщо апетит значно зменшився, людина повинна отримувати білок, клітковину, вітаміни та інші необхідні речовини”, – наголошує Еліна Крістіан.

Прогнози та майбутнє

“Препарати, що діють на кілька рецепторів, можуть давати значне зниження ваги, але саме тому важливо стежити не лише за кілограмами, а й за загальним станом організму”, – зазначає фахівчиня. “Майбутнє – за точнішою корекцією порушень. Проте, жодні ліки не замінять харчування, фізичну активність і сон. Вони мають допомагати організму, а не замінювати здоровий спосіб життя”.

Для людини 40–50 років із 20 зайвими кілограмами, яка прагне довше залишатися здоровою, Еліна Крістіан радить: “Перше – оцінити вагу, композицію тіла та біомаркери. Друге – разом із лікарем визначити спосіб зниження ваги. Третє – контролювати тиск, стан судин, рівні глюкози та ліпідів. Четверте – оцінити психологічний стан і стрес. П’яте – налагодити сон і знайти рух, який підходить саме цій людині. Схуднення заради довголіття – це комплексна робота з усім організмом”.