“Темна матерія” нашого раціону: наука відкриває нові горизонти харчування
Розшифровка людського геному, яка ще нещодавно обіцяла розкрити всі таємниці людських недуг, виявилася лише частковою відповіддю. Вчені дійшли висновку, що гени впливають на ризик розвитку захворювань лише приблизно на 10%. Решта 90% залежить від факторів довкілля, серед яких харчування відіграє, мабуть, найважливішу роль. Парадоксально, але переважна більшість хімічних сполук, що містяться в нашій їжі, досі залишаються невивченими. Науковці охрестили їх “темною матерією” раціону.
Зміна парадигми в розумінні харчування
Незважаючи на десятиліття порад щодо обмеження споживання жирів, солі та цукру, проблеми, пов’язані з ожирінням та харчуванням, продовжують загострюватися. За даними досліджень, неякісний раціон є причиною близько кожної п’ятої смерті серед дорослого населення планети старше 25 років. В Європі ж нездорове харчування відповідальне за майже половину летальних випадків від серцево-судинних захворювань. Це свідчить про існування суттєвої прогалини у нашому звичному розумінні того, що таке їжа.
Протягом багатьох років нутриціологія трактувала їжу надто спрощено, розглядаючи її лише як “паливо” (кількість калорій) та “будівельні блоки” (білки, жири, вуглеводи, вітаміни). Відомо близько 150 таких основних речовин. Однак сучасні оцінки свідчать, що разом із їжею в організм людини потрапляє понад 26 000 різноманітних сполук, і переважна їх більшість досі не позначена на нутриціологічній “мапі”. Цю ситуацію можна порівняти з астрономією: темна матерія становить значну частину Всесвіту, але залишається невидимою, виявляючи себе лише через гравітаційний вплив. Так само й велика частина хімічних компонентів їжі залишається “невидимою” для досліджень: ми споживаємо її щодня, але майже не знаємо про її вплив на наш організм.
Фудоміка: нова ера в дослідженні їжі
З метою розібратися в цій складній харчовій “мапі” виникла нова галузь — фудоміка. Вона об’єднує знання з геноміки, протеоміки, метаболоміки та нутригеноміки, дозволяючи зрозуміти взаємодію їжі з організмом набагато глибше, ніж просто за калорійністю. Класичним прикладом такого комплексного підходу є середземноморська дієта, яка доведено знижує ризик серцево-судинних захворювань.
Один із прикладів, що ілюструє складність харчових взаємодій, — це молекула ТМАО (триметиламін-N-оксид). Її утворюють кишкові бактерії під час переробки сполук, що містяться в червоному м’ясі та яйцях. Високий рівень ТМАО асоціюється з підвищеним ризиком серцевих захворювань. Натомість, часник містить речовини, які здатні блокувати утворення ТМАО, демонструючи, як певні продукти можуть впливати на баланс користі та шкоди в організмі.
Щоб систематизувати й картографувати цей прихований світ харчових молекул, реалізуються масштабні проєкти, такі як Foodome Project. Вже каталогізовано понад 130 000 молекул, встановлено їх зв’язок із людськими білками, мікробіомом кишечника та патогенезом хронічних захворювань. Мета Foodome Project — точно визначити, які саме молекули в їжі мають вирішальне значення для нашого здоров’я. Навіть на поточному етапі досліджень очевидно: їжа на нашій тарілці — це не лише калорії та відомі поживні речовини, а й величезний і складний хімічний ландшафт, який людство тільки починає освоювати.
