Згідно з оцінками Medscape Medical News, за останні кілька десятиліть поширеність раку печінки зросла у в усьому світі, а п’ятирічна загальна виживаність при цьому діагнозі становить менше ніж 20%.
У той час як попередні дослідження припускали звʼязок між використанням статинів і зниженням ризику раку печінки, метою нового випробування було підтвердити цю асоціацію, спираючись на дані великої реальної когорти, що включала всі етіології хронічних захворювань печінки.
Фахівці з Університету Ульсан (Сеул, Південна Корея) розглянули дані реєстру пацієнтів з 2000 по 2023 рік для 16 501 учасника віком від 40 років (середній вік — 59,7 року) з хронічним захворюваннм печінки та вихідними балами FIB-4 ≥ 1,3. Дослідники розподілили їх на дві групи: тих, хто приймав статини (3 610) і тих, хто не приймав цей клас ліків (12 891). Застосування статинів визначалося в кумулятивній добовій дозі ≥ 30 мг.
Через 10 років спостереження в групі статинів спостерігалося суттєве зниження частоти гепатоцелюлярної карциноми порівняно з контрольною (3,8% проти 8,0%), а також значно нижча частота печінкової декомпенсації (10,6% проти 19,5%) і прогресування фіброзу.
Автори роботи дійшли до висновку, що тривале застосування статинів може відстрочити або навіть запобігти розвитку гепатоцелюлярної карциноми як в загальній популяції. Також цей клас лікарських засобів може бути потенційно корисним для пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки.
Втім, їхні колеги зазначили, що, хоча більшість досліджень повідомляють про низький ризик розвитку явищ гепатотоксичності, спричиненої статинами, клініцисти повинні призначати їх з обережністю деяким пацієнтам з цирозом печінки.
«Якщо у пацієнта діагностовано декомпенсований цироз, статини слід призначати з обережністю в низьких дозах», — пишуть гепатологи.
