В Національному інституті раку – досі довгі черги для пацієнтів і на КТ, і на МРТ, і променеву та хімієтерапії. Директорка інституту Олена Єфименко каже, що причинами черг для онкохворих є кількість пацієнтів, ремонти і брак фахівців для опису знімків.
Про це Єфименко сказала в розмові з LB.ua .
КТ з контрастом потрібен таким пацієнтам, щоб побачити ракові клітини. НСЗУ оплачує повну вартість процедури, зокрема контраст. Процедура дорога, але для пацієнтів безоплатна. Отримати її довго було ще тим квестом. Часто пацієнтів просили оплатити хоча б контраст.
Директорка Інституту Олена Єфименко стверджує, що нині проблему вирішили: контраст закуповують, для пацієнтів процедура повністю безоплатна. Черга також зменшилася, але ще є, хоч у закладі чотири апарати КТ.
«Черга на КТ наразі до двох-трьох тижнів. Головна проблема зараз — в описах знімків і формуванні висновків. Йде велике навантаження на лікарів — вони обслуговують шістьох-вісьмох хворих на день і описують до 20 зон. Нам потрібні лікарі, які будуть робити гарні та якісні описи», — пояснює Єфименко.
Також вона каже, що боротися з чергами складно через нестачу не лише лікарів, але й приміщень.
«Ми в ремонтах і реконструкціях, у нас не вистачає ліжкового фонду. Ми вже встановили все обладнання, закуплене в попередні роки. Запрацювали чотири комп’ютерні томографи, два МРТ, лінійний прискорювач, готові прийняти ще два», — каже Єфименко.
У середньому діагностика пацієнтів в інституті триває два-три тижні, а в приватній клініці — день. Діагноз часто не дозволяє чекати, тому люди йдуть у приватні заклади, адже, наприклад, без того ж МРТ чи КТ лікування не призначать.
Хімії та променевої також нерідко доводиться очікувати. До того ж, у пацієнтів фактично немає єдиного лікаря, який вів би їх.
«Людину має вести клінічний онколог, але це краще робити в обласних диспансерах за місцем проживання. Такий лікар має опікуватися людиною та писати їй план лікування. Ми намагаємося це робити, але це довгий план. Хочеш чи не хочеш, а перше коло пекла мусиш пройти, без нього ніяк. Людина має пройти всіх: і хімієтерапевта, і хірурга, і радіолога, і зробити гастроскопію, колоноскопію, здати кров», — розповідає Єфименко.
За її словами, у НІР щодня приходять 600 людей, дехто просто з потяга з речами.
«Ми провели експеримент — зробити чекап пацієнта за два дні. Профілактично обстежили чоловіка, вклалися в терміни. Однак на практиці реалізувати таке непросто. Це можна зробити, коли в холі 20 людей сидить, а не 200, як у нас», — додає директорка.
За словами очільниці НСЗУ Наталії Гусак, служба надала НІРу рекомедації більш прозоро формувати черги.
Більше про те, що зараз відбувається в Національному інституті раку, читайте у матеріалі LB.ua: Звільнили вже 15 лікарів: що відбувається з найбільшим онкоцентром країни — Національним інститутом раку
- На 40% онковипадків та майже половину смертей від них можна було вплинути способом життя: дослідження
- МОЗ хоче змінити правила скринінгів на рак: лікарі, зокрема онкологи, його критикують. Що важливо про це знати
- «Революційне досягнення»: медикам вдалося трансплантацією повернути онкохворому його голос
- Білки в крові можуть попередити людей про рак більш ніж за сім років до його діагностики – дослідження
- Грошей на лікування в онкоцентрах достатньо включно з ліками, але досі є вимагання – НСЗУ
Джерело: lb.ua
