Заклади охорони здоров’я матимуть джерела законного заробітку, а також отримають право визначати вартість платних медичних послуг самостійно.
Уряд визначив перелік випадків, за яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати платні медичні та додаткові послуги пацієнтам, що не покриваються програмою медичних гарантій (ПМГ).
Відповідна постанова «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» була прийнята Кабміном днями, хоча набуде чинності з 1 січня 2025 року.
За твердженням МОЗ, цей нормативний акт «дозволить чітко визначити, які медичні послуги покриваються за програмою медичних гарантій, а які — ні».
Зокрема, він визначає, що медичні інтервенції, відсутні в таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоровʼя» та/або національного класифікатора НК 026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій», затвердженій наказом МОЗ від 03.04.2020 № 773, не покриваються за ПМГ і можуть надаватися платно.
У той же час до моменту набрання чинності цієї постанови МОЗ ще має переглянути таблицю співставлення таким чином, щоб ПМГ «чітко визначила перелік послуг, який гарантується кожному пацієнту».
Отже, пацієнти або інші фізичні та юридичні особи будуть повністю оплачувати медпослуги у наступних кейсах:
- звернення пацієнта без направлення лікаря, крім випадків, коли направлення не вимагається відповідно до законодавства;
- надання медпослуг закладами охорони здоров’я за договорами з юридичними особами;
- надання медпослуг у закладах охорони здоровʼя сектору безпеки і оборони та Державного управління справами пацієнтам, які не належать до прикріпленого контингенту;
- надання медпослуг, які не покриваються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.
